- уроджений
- —————————————————————————————уро́джений 1дієприкметник—————————————————————————————уро́джений 2прикметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
уроджений — (вро/джений), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до уродити. || тільки ж. Уживається при називанні дівочого прізвища заміжньої жінки. 2) Властивий кому небудь від народження; природжений. || Який володіє природним даром в якій небудь галузі.… … Український тлумачний словник
уроджений — [ўро/джеинией] = вроджений м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
Даниил Галицкий — Даниил Романович … Википедия
вроджений — вро/дженість, вро/дження, вро/джуватися, вроди/ни, вроди/ти, вроди/тися див. уроджений, уроджуватися і т. д … Український тлумачний словник
уродженість — (вро/дженість), ності, ж. Властивість за знач. уроджений 2) … Український тлумачний словник
вроджений — [ўро/джеинией] = уроджений м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
кушник — Кушник: кушнір [31] хутровник [XVIII] Є се швейцарський кушник, що пробував якийсь час у Іспанії і там чув дещо про Бекета, котрий, уроджений з матері арабки, змалку почував потяг до орієнтального життя, говорив по арабськи і з кораном був… … Толковый украинский словарь
природжений — 1) (властивий від народження), у[в]роджений, природний, успадкований 2) (який від народження має нахил, здібності до чогось), у[в]роджений, природний 3) див. уроджений … Словник синонімів української мови